Проведення обов’язкових медичних оглядів: мета і підстави
Медичними оглядами є визначені нормативно-правовими актами процедури дослідження стану здоров’я людини.
Обов’язкове проведення медичних оглядів встановлено нормами законодавства України (Кодекс законів про працю України, Основи законодавства України про охорону здоров’я, Закони України «Про охорону праці», «Про захист населення від інфекційних хвороб») та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (акти Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров’я України).
Обов’язкові медичні огляди умовно можна поділити на три категорії.
| І категорія | ІІ категорія | ІІІ категорія |
| Трудові медичні огляди | Професійні медичні огляди (профогляд) | Санітарні медичні огляди |
| Заключний акт о проходженні працівниками медичного огляду | Психіатр, нарколог | Санітарні книжки |
| Проводиться для працівників, на яких під час праці діють шкідливі фактори, з метою визначення можливості працівника, за станом здоров’я, виконувати даного роду роботу (відповідальність за допуск здорових та оглянутих лікарями працівників несе Керівник підприємства). Виявлення факторів проводить відповідна лабораторія. (робота за комп’ютером, перебування у вимушеній позі, | Використовується для робіт, виконання яких пов’язане з підвищеною психічно-нервовою напруженістю. (охорона, рятувальна діяльність, роботи на висоті, дитячі навчальні заклади та ін.) | Санітарні книжки необхідно отримувати працівникам діяльність яких може спричинити розповсюдження хвороб, вірусів або мікроорганізмів (харчова промисловість, торгівля, громадське харчування, транспорт, навчальні заклади, оздоровчі заклади, заклади культурно-розважального призначення, приватні послуги удома, репетитори, гувернантки, доглядальниці, прибиральниці, кухарі, манікюрниці, педикюрниці, масажисти, інша діяльність з обслуговування населення) |
1. Трудові медичні огляди (медичні огляди працівників певних категорій).
Відповідно до Кодексу законів про працю України, ст. 17 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов’язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів.
За час проходження медичного огляду за працівниками зберігаються місце роботи (посада) і середній заробіток.
Роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов’язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов’язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.
Процедура проведення попереднього та періодичних медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічному обов’язковому медичному огляді осіб віком до 21 року детально визначена у Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 № 246 (далі ‒ Порядок № 246).
Додаток 4 до п. 2.6 Порядку № 246 – це перелік шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов’язковий попередній (періодичні) медичний огляд працівників. До таких факторів належать шкідливі хімічні речовини, промислові аерозолі, збудники інфекційних захворювань, алергени, підвищена або знижена температура, вібрація, фізичне перевантаження та перенапруження окремих органів і систем тощо.
З п. 1.4, 1.5 Порядку № 246 випливає, що метою попереднього та періодичного медичних оглядів є:
– визначення можливості працівника виконувати без погіршення стану здоров’я професійних обов’язків в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу;
– виявлення та попередження професійних захворювань (отруєнь);
– проведення відповідних оздоровчих заходів.
Постановами Кабінету Міністрів України від 06.11.1997 № 1238, від 27.09.2000 № 1465 визначено підстави та порядок проходження наркологічних та психіатричних оглядів осіб, які провадять окремі види діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність, або оточуючих.
Крім попереднього та періодичного медичного огляду, законодавством також передбачено випадки обов’язкового проходження працівниками позачергового медичного огляду. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників:
– за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров’я пов’язане з умовами праці;
– за своєю ініціативою, якщо стан здоров’я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов’язки.
| Таким чином, головною метою проведення обов’язкових медичних оглядів працівників певних категорій є: – збереження життя, здоров’я і працездатності працівника в процесі трудової діяльності; – безпека праці; – мінімізація ризику заподіяння шкоди джерелами підвищеної небезпеки під час провадження певних видів професійній діяльності. |
2. Профілактичні медичні огляди.
Відповідно до ст. 31 Основ законодавства України про охорону здоров’я, з метою охорони здоров’я населення організуються профілактичні медичні огляди неповнолітніх, вагітних жінок, працівників підприємств, установ і організацій з шкідливими і небезпечними умовами праці, військовослужбовців та осіб, професійна чи інша діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення або підвищеною небезпекою для оточуючих. На виконання ст. 31 Основ законодавства України про охорону здоров’я постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1994 № 532 затверджено перелік категорій населення, які проходять обов’язкові профілактичні медичні огляди:
– діти віком до 1 року;
– діти віком від 2 до 14 років;
– підлітки віком 15 – 17 років;
– учні системи профтехосвіти, студенти вищих навчальних закладів;
– ветерани війни. Особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною;
– ветерани праці. Особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
– особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», обов’язковим профілактичним медичним оглядам підлягають неповнолітні, учні загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів та студенти вищих навчальних закладів, інші категорії осіб відповідно до закону. У разі погіршення епідемічної ситуації за поданням відповідного головного державного санітарного лікаря рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування можуть проводитися позачергові обов’язкові профілактичні медичні огляди.
Обов’язковим профілактичним медичним оглядам і подальшому медичному нагляду підлягають також особи, які перебували в контакті з хворими на особливо небезпечні та небезпечні інфекційні хвороби чи бактеріоносіями збудників цих хвороб:
– за місцем роботи, навчання, відпочинку тощо;
– у домашніх умовах.
Особи, які відмовляються або ухиляються від проходження обов’язкових профілактичних медичних оглядів, відсторонюються від роботи, а неповнолітні, учні та студенти ‒ від відвідування відповідних закладів.
| Таким чином, головною метою проведення профілактичних медичних оглядів є запобігання розвитку патологій, зниження ймовірності розвитку хронічних захворювань за рахунок раннього виявлення відхилень від норми у дитячому та юнацькому віці, попередження виникнення і розповсюдження інфекційних та небезпечних захворювань. |
3. Санітарні медичні огляди.
На виконання ст. 21 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 № 559 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам (далі – Перелік № 559), і Порядок проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок (далі – Порядок № 559).
Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, включає 28 розділів, куди входять, зокрема, харчова та переробна промисловість, торгівля, громадське харчування, транспорт, навчальні заклади, оздоровчі заклади, заклади культурно-розважального призначення, приватні послуги удома (репетитори, гувернантки, доглядальниці, прибиральниці, кухарі, манікюрниці, педикюрниці, масажисти), інша діяльність з обслуговування населення.
Усі працівники професій, виробництв та організацій, що входять до Переліку № 559, повинні мати особисту медичну книжку. Це офіційний медичний документ, куди заносяться дані про результати обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівника. Зразок бланка особистої медичної книжки (форма первинної облікової документації № 1-ОМК) та інструкцію щодо її заповнення затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ) від 21.02.2013 № 150.
Відповідно до Порядку № 559 проводяться обов’язкові попередні (до прийняття на роботу) та періодичні профілактичні медичні огляди (далі – обов’язкові медичні огляди) працівників професій, виробництв та організацій, що входять до Переліку № 559 (далі ‒ працівники), та видача їм особистих медичних книжок.
Наказом МОЗ від 23.07.2002 № 280 затверджено:
Усі результати обстеження, що проводяться лікарями-спеціалістами (у тому числі лабораторних, клінічних та інших досліджень), обов’язково заносяться до особистої медичної книжки. На підставі результатів обстеження кожен лікар-спеціаліст робить висновок щодо можливості допущення працівника до роботи.
| Таким чином, головною метою проведення санітарних медичних оглядів є захист населення від розповсюдження інфекційних захворювань. |
Роботодавець несе відповідальність за непроведення обов’язкових медичних оглядів, допуск працівників до роботи без наявності необхідного медичного висновку, якщо це порушує:
– норми законодавства про охорону праці (ст. 271 Кримінального кодексу України; ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення);
– санітарні норми (ст. 42 КУпАП);
– правила щодо карантину людей (ст. 443 КУпАП);
– вимоги безпеки на транспорті (ст. 128, 129 КУпАП).