Прибирання снігово-льодяних утворень з дахів будівель і споруд підприємства
Скупчення снігу та льоду на дахах ‒ джерело небезпеки
В холодний період року погода часто нестабільна: морози змінюються відлигами, а сніг – мокрим снігом з дощем, і навпаки. Це призводить до утворення на дахах, особливо пласких та з невеликим кутом нахилу, снігово-льодяних брил значного розміру, а також бурульок. Маса деяких бурульок може сягати десятків кілограмів, брил – ще більше.
Небезпека таких утворень полягає в тому, що:
· під навантаженням снігово-льодяних брил може руйнуватися покрівля, прискорюється її зношування;
· при плюсовій температурі атмосферна волога потрапляє до тріщин, стиків покрівлі. Потім ця волога замерзає, розширює тріщини та стики, що призводить до руйнування покрівлі;
· снігово-льодяні брили можуть раптово падати на прибудинкові споруди, припарковані під будинками транспортні засоби та інше майно і пошкоджувати їх;
· і найголовніше – загроза травмування та загибелі людей. Під дією власної ваги, особливо у період танення снігу, снігово-льодяні брили та бурульки можуть раптово впасти на людей та призвести до травм різного ступеню тяжкості і навіть до загибелі.
Тому так важливо своєчасно прибирати сніг та кригу з дахів будівель і споруд підприємства (установи, організації). Вимоги щодо безпечної експлуатації будівель і споруд містяться у Настанові з улаштування та експлуатації дахів будинків, будівель і споруд (ДСТУ-Н Б В.2.6-214:2016); Правилах технічної експлуатації теплових установок і мереж, (затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 № 71);
Нормативна база
Питання безпечної організації робіт з очищення дахів будівель і споруд підприємства від снігово-льодяних утворень урегульовано такими нормативно-правовими актами:
1. Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджені наказом Держгірпромнагляду від 27.03.2007 № 62 (далі – НПАОП 0.00‑1.15‑07).
2. Правила безпечної експлуатації житлових і громадських будівель (документ СРСР від 30.05.1979) (далі – НПАОП 45.21-1.04-79).
3. Інструкції з охорони праці за професіями і видами робіт та інші локальні нормативні акти.
Допуск працівників до роботи з очищення дахів будівель і споруд від снігово-льодяних утворень.
Заходи безпеки перед початком виконання роботи
Ці роботи, як і інші роботи на висоті, належать до робіт з підвищеною небезпекою (п. 94 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15 (НПАОП 0.00-4.12-2005)).
Термін «роботи на висоті» розуміється у значенні, в якому він вживається у НПАОП 0.00‑1.15‑07: це «роботи, що виконуються на висоті 1,3 м і більше від поверхні ґрунту, перекриття або робочого настилу, у тому числі з робочих платформ підйомників і механізмів, а також на відстані менше 2 м від неогороджених перепадів на висоті 1,3 м і більше» (п. 2.1 НПАОП 0.00‑1.15‑07).
Роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 м, належать до робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці (п. 3 групи Б додатку 2 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 (далі – Порядок № 1107)). Тобто до початку виконання робіт на висоті роботодавець повинен одержати цю декларацію, виконуючи вимоги Порядку № 1107 та ст. 21 Закону України «Про охорону праці» (далі – Закон № 2694-XII).
Під час організації прибирання снігово-льодяних утворень з дахів будівель та споруд слід ураховувати, що на виконавця цих робіт діють такі основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори (в тому числі зазначені у п. 1.4 НПАОП 0.00‑1.15‑07):
– падіння працівника з висоти;
– падіння предметів (зокрема, бурульок, снігових та крижаних брил, інструменту);
– несприятливі кліматичні умови: знижена температура повітря, значні коливання температур повітря, сильний вітер, підвищена або знижена вологість повітря, опади;
– отримання травми під час підсковзування (можливе навіть без падіння працівника);
– елементи конструкцій будівель, що виступають та можуть завдати травм при зіткненні з ними.
Враховуючи це, роботодавець повинен створити умови для безпечного виконання роботи з очищення дахів будівель і споруд від снігово-льодяних утворень. Для цього роботодавцеві необхідно (пункти 1.5, 1.12 НПАОП 0.00‑1.15‑07, ст. 8 Закону України «Про охорону праці», ст. 163 Кодексу Законів про працю України):
1) забезпечити наявність, міцність і стійкість огороджень, риштувань, настилів, драбин тощо;
2) забезпечити працівників теплим зимовим спецодягом і спецвзуттям, іншими засобами захисту, в тому числі засобами індивідуального та колективного захисту від падіння з висоти, протиковзними засобами.
Працівники забезпечуються спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального захисту відповідно до чинних норм і колективного договору.
Відповідно до вимог додатка 3 до п. 1 розділу ІІІ Мінімальних вимог безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 29.11.2018 № 1804 (далі – НПАОП 0.00-7.17-18):
· там, де є можливість ураження голови, працівники повинні застосовувати захисні каски;
· роботи на дахах промислових та житлово-господарських об’єктів вимагають застосування захисного (спеціального) взуття з а) проколозахисною прокладкою або б) з підборами та/або на платформі і з проколостійкою підошвою;
· роботи на дуже холодних поверхнях вимагають застосування захисного (спеціального) взуття з ізолювальною термостійкою або морозостійкою підошвою;
· робота на відкритому повітрі, в дощ чи в холод вимагає спецодягу, який захищає від непогоди (в тому числі теплих рукавиць, рукавичок);
· у небезпечних робочих зонах, де необхідно чітко бачити працівників, ці працівники повинні носити світловідбивальний (світлоповертальний) одяг.
Відповідно до п. 12.5 НПАОП 45.21-1.04-79, при роботі на жорстких дахах працівники зобов’язані носити нековзке взуття (валяне або повстяне).
Відповідно до п. 2.1 НПАОП 0.00‑1.15‑07, основними засобами індивідуального захисту від падіння з висоти є:
– під час виконання робіт на висоті від 1,3 до 5 м від поверхні ґрунту, перекриття або робочого настилу – запобіжний пояс (лямковий або безлямковий);
– під час виконання робіт на висоті 5 м і більше від поверхні ґрунту, перекриття або робочого настилу – пояс запобіжний лямковий (ПЛ).
Працівники повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту, інвентарними захисними огородженнями до початку виконання робіт на даху будівлі (споруди) (підпункт 7.2.1 НПАОП 0.00‑1.15‑07).
3) забезпечити працівників технічно справними інструментом, інвентарем, обладнанням.
Наприклад, дерев’яними лопатами (п. 12.18 НПАОП 45.21-1.04-79), спеціальними гачками, щоб збивати бурульки (п. 12.15 НПАОП 45.21-1.04-79), а також матеріалами, що запобігають слизькості (пісок, шлак).
Відповідно до п. 1.17 НПАОП 0.00‑1.15‑07, під час виконання робіт на висоті для запобігання можливому падінню інструменту, матеріалів тощо слід використовувати спеціальні сумки або пристрої для їх надійного зберігання (тримання). Гадаю, що працівники повинні бути забезпечені необхідним інструментом, інвентарем, обладнанням, пристроями також ще до початку виконання робіт на даху.
Засоби колективного та індивідуального захисту і засоби виробництва повинні бути справними, своєчасно проходити випробування й відповідати вимогам нормативних документів (у тому числі НПАОП 0.00‑1.15‑07) та експлуатаційної документації виробника (пункти 1.8 – 1.10, 1.12, розділ 4, п. 5.1 НПАОП 0.00‑1.15‑07; розділ 12 НПАОП 45.21-1.04-79);
4) забезпечити необхідну освітленість на робочих місцях та безпечні проходи до них;
5) ураховувати метеорологічні умови, а також стан здоров’я працівників, які виконують роботи на висоті.
Відповідно до п. 1.16 НПАОП 0.00‑1.15‑07, не дозволяється виконувати роботи на висоті у відкритих місцях при швидкості вітру 10 м/с і більше, при ожеледиці, грозі або тумані, який затрудняє видимість в межах фронту робіт, а також якщо температура повітря нижче мінус 20 °С. Невідкладні роботи на висоті в більш складних погодних умовах виконуються за рішенням роботодавця, при цьому в проєктах виконання робіт (ПВР) слід передбачити додаткові заходи безпеки, що відповідають цим умовам.
Граничні значення температури повітря, тривалість робочого дня та перерви за мінусових температур та сила вітру, за яких повинні бути тимчасово припинені роботи на відкритому повітрі або припинено перевезення людей у неопалюваних транспортних засобах, визначаються керівником підприємства за погодженням з відповідними службами місцевих органів влади;
6) забезпечити проведення профілактичних медичних оглядів, щорічне навчання і щорічні перевірки знань працівників, які виконують роботи на висоті.
Відповідно до п. 1.3 НПАОП 0.00‑1.15‑07, до роботи з очищення дахів будівель і споруд від снігу та льоду допускаються особи, не молодші 18 років, які пройшли:
– професійний добір відповідно до Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженого спільним наказом Міністерства охорони здоров’я України та Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 23.09.94 № 263/121;
– медичний огляд відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 № 246;
– спеціальне навчання та перевірку знань з охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15 (далі ‒ НПАОП 0.00-4.36-05).
Також працівники, які залучаються до прибирання снігово-льодяних утворень з дахів будівель і споруд, повинні пройти навчання та інструктажі відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.36-05 і бути навчені безпечним методам і прийомам виконання робіт.
Відповідно до п. 1.6 НПАОП 0.00‑1.15‑07, на кожному підприємстві залежно від місцевих умов і особливостей виробництва роботодавець затверджує наказом перелік робіт на висоті, які виконуються за нарядами-допусками (далі ‒ наряд). Роботи, не передбачені цим переліком, виконуються за розпорядженнями осіб, яким надано право видачі нарядів (розпоряджень). Наряди (розпорядження) видаються відповідно до вимог НПАОП 0.00‑1.15‑07 за формою, наведеною у додатку 2 до НПАОП 0.00‑1.15‑07.
Відповідно до підпункту 1.7.3 НПАОП 0.00‑1.15‑07, під час цільового інструктажу, який проводиться за нарядом або розпорядженням перед виконанням робіт з очищення дахів, роз’яснюються, в тому числі, такі питання:
– способи безпечного виконання робіт;
– порядок підходу до робочого місця та виходу з нього;
– порядок користування засобами страхування, засобами індивідуального захисту;
– способи безпечного переходу з одного робочого місця на інше;
– стан риштувань, площадок, драбин, огороджень, опорних та страхувальних канатів тощо;
– порядок застосування верхолазного спорядження та страхувальних засобів під час виконання робіт у безопорному просторі.
7) призначити працівників, відповідальних за організацію і безпечне виконання робіт на висоті.
Обсяг роботи та призначення осіб, які будуть підготовлювати робочі місця, визначає працівник, який має право видачі нарядів (розпоряджень) (підпункт 1.7.5 НПАОП 0.00‑1.15‑07).
Працівники, на яких покладено обов’язок з підготовки робочих місць до виконання робіт на висоті, повинні мати право виконувати роботи на висоті. Відповідно до підпункту 1.7.4 НПАОП 0.00‑1.15‑07, ці працівники здійснюють:
– спорудження риштувань, помостів або інших пристосувань для безпечного виконання робіт на висоті;
– перевірку справності та наявності документів (записів), що підтверджують своєчасне проведення технічних оглядів, випробувань машин, механізмів, пристосувань і засобів захисту, що використовуються у роботі;
– створення необхідних умов праці (встановлення освітлювальних приладів, засобів захисту від впливу шкідливих і небезпечних виробничих факторів, огороджень тощо);
– перевірку наявності та стану засобів індивідуального та колективного захисту
та виконують інші заходи безпеки, що визначаються конкретними умовами роботи.
Відповідно до підпункту 7.2.1 НПАОП 0.00‑1.15‑07, до початку проведення робіт на даху споруд необхідно виконати передбачені нарядом заходи безпеки, в тому числі:
– відгородити щитами, канатами тощо діючі електромережі та електроустаткування, що знаходяться на відстані 2,5 м і ближче до місця проведення робіт, та вивісити на огорожі відповідні знаки та плакати безпеки;
– перевірити міцність кроков, справність та надійність несучих конструкцій даху та огороджень;
– підготувати риштування та переносні площадки для пересування та прийому матеріалів на даху;
– переконатися в надійності кріплення страхувальних канатів за стійкі конструктивні елементи даху відповідно до вимог НПАОП 0.00‑1.15‑07.
Не допускається закріплення страхувальних канатів до оголівок димових і вентиляційних труб (підпункт 7.2.3 НПАОП 0.00‑1.15‑07).
Місця закріплення страхувальних канатів і карабінів запобіжних поясів працівників зазначаються в ПВР (підпункт 7.2.2 НПАОП 0.00‑1.15‑07).
У місцях з недостатньою міцністю покрівлі повинні бути встановлені та надійно прикріплені до стійких конструкцій покрівельні драбини, трапи чи риштування так, щоб вони перекривали несучі конструкції, що знаходяться під покрівлею (підпункт 7.2.4 НПАОП 0.00‑1.15‑07).
Для запобігання травмуванню людей снігово-льодяними утвореннями, що падають з даху, або предметами, що можуть з нього впасти під час виконання робіт, необхідно до початку прибирання снігу з дахів виконати такі заходи безпеки (п. 12.9 НПАОП 45.21-1.04-79):
– тротуар, а у необхідних випадках ‒ і проїжджу частину на ширину можливого падіння снігу огородити з трьох сторін інвентарними ґратами або щитами та мотузкою з червоними прапорцями, яка підвішується на спеціальних стійках. Ширина огороджуваної частини при висоті будівлі до 20 м повинна бути не менше 6 м, при висоті до 40 м ‒ не менше 10 м. У разі необхідності скидання снігу з дахів будівель висотою понад 40 м ширина огороджуваної частини повинна бути пропорційно збільшена;
– до виконання огородження на тротуарі має бути виставлений черговий в сигнальному жилеті. Черговий повинен мати свисток для попередження пішоходів та сигналізації працюючим на даху;
– замкнути усі дверні прорізи, що виходять у бік ската покрівлі, який буде очищатися від снігу. Якщо замкнути двері неможливо, то всередині сходових кліток, арок, воріт мають бути виставлені чергові для попередження людей про небезпеку. У разі неможливості закрити двері (вихід у бік ската покрівлі, який буде очищатися) повинен бути зроблений навіс.
Рекомендується виконувати роботи на покрівлі бригадою у складі не менше трьох осіб (https://kr.dsp.gov.ua/index.php/5637-sn14-01-20).
Вимоги безпеки під час роботи з очищення дахів будівель і споруд від снігово-льодяних утворень
Містяться у розділі 12 НПАОП 45.21-1.04-79, п. 7.2 НПАОП 0.00‑1.15‑07. Виконання робіт на висоті в безопорному просторі та на конструкціях (елементах конструкцій) споруд, будівель тощо з використанням верхолазного спорядження вимагає додаткових вимог безпеки, встановлених пунктом 7.10 НПАОП 0.00‑1.15‑07.
Що до обов’язків працівників, визначених пунктом 1.13 НПАОП 0.00‑1.15‑07, то вони, по суті, тотожні ст. 14 Закон № 2694-XII, з урахуванням необхідності застосування працівниками засобів захисту від падіння з висоти.
Під час виконання робіт на висоті в безопорному просторі та на конструкціях (елементах конструкцій) споруд, будівель тощо з використанням верхолазного спорядження відповідальний керівник робіт періодично перевіряє умови праці на об’єкті й дотримання бригадою вимог безпеки (підпункт 7.10.1.6 НПАОП 0.00‑1.15‑07).
Пунктом 12.21 НПАОП 45.21-1.04-79 забороняється на безрулонній покрівлі виконувати очищення покрівельного килима від наледі.
Під час виконання робіт на даху без захисних огороджень, з кутом ухилу покрівлі до горизонтальної площини більше 20°, а також на мокрих і засніжених дахах незалежно від їх ухилу працівниками повинні застосовуватися запобіжні пояси ПЛ.
Під час виконання робіт на даху у разі, якщо покриття на покрівлі не розраховані на навантаження від працівників, а також при виконанні робіт на даху з ухилом понад 20° повинні застосовуватися надійно закріплені трапи шириною не менше 0,3 м, обладнані поперечними планками для упору ніг.
Виконання робіт на краю даху незалежно від його ухилу повинно проводитись працівниками із застосуванням запобіжних поясів, закріплених карабінами стропів за визначені керівником робіт місця.
Під час проведення робіт на пласких дахах, що не мають постійного огородження (парапетних ґрат тощо), по периметру даху встановлюються тимчасові захисні (страхувальні) огородження висотою не менше 1,1 м з бортовим елементом огородження. За неможливості установлення захисних (страхувальних) огороджень працівники зобов’язані застосовувати запобіжні пояси.
Очищення від снігу сталевої покрівлі по дерев’яних кроквах слід проводити регулярно, не допускаючи утворення шару снігу більше 30 см.
Зняття бурульок з країв дахів та біля водостічних труб повинно проводитися лише спеціальним пристосуванням (гачком).
Очищення від снігу дахів всіх конструкцій слід проводити тільки дерев’яними лопатами, починаючи від гребеня до карниза рівномірно, не допускаючи перевантаження снігом окремих ділянок покрівлі. Забороняється розпочинати очищення покрівлі від снігу з країв. Не допускається застосування металевого інструменту для сколювання льоду, що утворився на окремих ділянках даху (у настінному жолобі, біля лотків перед ринвами, у самих лотках тощо).
З пласких поєднаних дахів (рулонних та безрулонних) сніг повністю прибирати не слід, на поверхнях таких дахів рекомендується залишати шар снігу 5 – 10 см (п. 12.19 НПАОП 45.21-1.04-79).
Прибирання великих льодяних утворень з карнизних ділянок покрівель, що не мають спеціальних обігрівальних пристроїв, повинно виконуватися за допомогою пари зі шланга та інших пристроїв з дотриманням запобіжних заходів проти опіків та падіння з даху.
Під час прибирання снігово-льодяних утворень з дахів будівель та споруд забороняється:
1) скидати з дахів (і взагалі з висоти) інструменти та інші предмети;
2) скидати сніг на електричні, телефонні та інші проводи, антенні вводи, відтяжки тролейних проводів, а також на дерева, чагарники, прибудинкові споруди і транспортні засоби, що знаходяться внизу;
3) звішуватися з даху;
4) торкатися електропроводів, телевізійних антен, світлових реклам та інших установок, які можуть спричинити враження електричним струмом;
5) водночас виконувати роботи по одній вертикалі;
6) застосовувати інструмент, який може пошкодити покрівельні матеріали та конструктивні елементи даху, про що йшлося вище;
7) перебування сторонніх осіб у робочій зоні, а також в межах огородженої небезпечної зони.
Вимоги безпеки після закінчення роботи з очищення дахів будівель і споруд від снігово-льодяних утворень
Після остаточного закінчення робіт на даху будівлі (споруди) всі пристосування, обладнання, інструмент, матеріали тощо видаляються з даху із застосуванням вантажопідіймальних кранів, машин і пристроїв у встановлені місця їх складування та збереження (підпункт 7.2.15 НПАОП 0.00‑1.15‑07).
Після закінчення роботи, а також перед зберіганням засоби захисту необхідно очистити від бруду, просушити, протерти металеві деталі, а деталі зі шкіри ‒ змастити жиром, розташувати їх в місцях збереження (підпункт 4.1.15 НПАОП 0.00‑1.15‑07).
Закінчення роботи на даху, перевірка робочих місць після закінчення роботи, виведення бригади оформлюється нарядом відповідно до вимог НПАОП 0.00‑1.15‑07.
Вимоги безпеки у разі виникнення небезпечних (аварійних) ситуацій під час роботи з очищення дахів будівель і споруд від снігово-льодяних утворень
У цих випадках потрібно керуватися підпунктом 7.10.8 НПАОП 0.00‑1.15‑07.
Перш за все, необхідно евакуювати з висоти кожного працівника, з яким сталася травма, обмороження або інші події, позначені терміном «нещасний випадок» у п. 3 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337 (далі – Порядок № 337).
Залишати людину з ушкодженням здоров’я на даху або в безопорному просторі небезпечно – потерпілий, будучи не в змозі забезпечити власну безпеку так, як це зробив би здоровий працівник, може послизнутися або зірватися з канату (робочого сидіння) та впасти з висоти, що призведе до більш тяжких наслідків нещасного випадку.
У разі падіння (травмування) працівника, а також в разі виникнення на об’єкті небезпечної (аварійної) ситуації члени бригади, які пройшли навчання й перевірку знань щодо безпечних методів та способів евакуації працівників з висоти, можуть самостійно евакуювати потерпілого з робочої зони, застосовуючи наявне верхолазне спорядження й страхувальні засоби.
Порядки дій з евакуації потерпілого з висоти у різних випадках, передбачених підпунктом 7.10.8 НПАОП 0.00‑1.15‑07, спрямовані на недопущення падіння з висоти потерпілого і рятівника.
Якщо причиною виникнення аварійної ситуації стало руйнування одного з канатів, на яких працював потерпілий, необхідно замість зруйнованого встановити додатковий канат.
Допускається використовувати для евакуації потерпілого наявні на об’єкті вантажопідіймальні машини (механізми), керуючись підпунктом 7.10.8.5 НПАОП 0.00‑1.15‑07.
При защемленні або сплутуванні нижніх кінців канатів, на яких виконує роботу працівник, і неможливості звільнення (розплутування) їх на робочому місці для спуску працівника повинні бути додатково встановлені інші канати.
При ушкодженні опорного каната під працівником звільняють ушкоджену ділянку від навантаження за допомогою вузла «австрійський провідник» і встановлюють для працівника поруч інший опорний канат.
При ушкодженні опорного каната над працівником треба передусім забезпечити страхування працівника за допомогою додаткового канату, а потім звільнити від навантаження й видалити з робочого місця ушкоджений канат.
У разі захоплення нижніх кінців опорного (страхувального) каната транспортним засобом або яким-небудь іншим механізмом необхідно негайно обрізати канат нижче пристрою для спуску (вузла, що самозатягається, або затискача) та застосувати для спуску потерпілого інші канати.
Дії потерпілого, а також працівника, який виявив нещасний випадок, безпосереднього керівника робіт, посадових осіб підприємства та роботодавця регламентовано Порядком № 337.
Якщо працівник, що знаходиться внизу, помітив або знайшов працівника, який впав з висоти, то той здоровий працівник (назвемо його рятівником) повинен передусім переконатися, що місце події є безпечним. Після цього рятівник повинен виконувати свої обов’язки відповідно до Порядку № 337. Потерпілого по можливості варто вкрити, щоб він додатково не потерпав від холоду, і не дозволяти йому рухатись і тим паче – намагатися підвестись. Надаючи домедичну допомогу, рятівник повинен убезпечити себе від інфікування, яке можливе через контакт з кров’ю потерпілого. Слід завжди пам’ятати, що своєчасна та правильна допомога декількох рятівників є ефективнішою, ніж допомога, що надається однією людиною.
Висновки
Своєчасно прибирати сніг та кригу з дахів будівель і споруд – об’єктивна необхідність, що рятує життя людей у холодний період року. І разом з тим, ця робота належить до робіт підвищеної небезпеки. Причому існує небезпека не лише для виконавців робіт, а й для тих, хто знаходиться поблизу будівель та споруд під час очищення дахів. Тому керівник робіт повинен допускати працівників на покрівлю, лише перевіривши дотримання вимог нормативно-правових актів про охорону праці щодо:
І) наявності дозвільних документів на право виконання робіт на висоті;
ІІ) допустимості виконання цих робіт за існуючих метеоумов;
ІІІ) придатності працівників до виконання робіт за:
– станом здоров’я;
– психофізіологічними показниками;
– рівнем знань, умінь та навичок способів безпечного виконання робіт, прямування до робочого місця та виходу з нього, порядку дій для надання самодопомоги та допомоги потерпілому у разі аварійної ситуації або нещасного випадку;
ІV) виконання організаційних та технічних заходів із забезпечення безпечного виконання робіт, захисту працівників від впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів;
V) вжиття запобіжних заходів проти травмування людей снігово-льодяними утвореннями, що падають з даху, або предметами, які можуть звідти впасти.
Недотримання вимог нормативно-правових актів, під час виконання робіт на дахах, веде к суттєвому підвищенню вірогідності настання нещасного випадку.