1. Необхідність фінансування охорони праці

Витрати на охорону праці є об’єктивною необхідністю для забезпечення кожним роботодавцем:

– стабільної, безаварійної роботи підприємства (установи, організації, далі іменуються загальним словом «підприємство»);

– збереження життя, здоров’я і працездатності працівників;

– безпечного виконання робіт. Необхідними умовами цього є безпечне виробниче середовище, кваліфікований персонал і поведінкова безпека.

Все це позитивно впливає на продуктивність праці, а також створює репутацію підприємства як «безпечного місця роботи», що сприяє економічному зростанню такого підприємства.

Термін «роботодавець» тут наведено в значенні, в якому він вживається у Законі України «Про охорону праці», ‒ це власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю (ст. 1 Закону України «Про охорону праці»).

Пріоритетні витрати на охорону праці можна розглянути таким чином:

Заходи, які потребують фінансуванняОдержані вигодиНегативні наслідки невиконання заходів
Створення системи управління охороною праціРозподіл обов’язків та відповідальності за охорону праці (ст. 13, 14 Закону України «Про охорону праці»), координація дій у цьому напрямку усіх учасників виробничого процесу.Усі обов’язки і весь обсяг відповідальності за стан охорони праці покладається на роботодавця (ст. 13, 43 Закону України «Про охорону праці»).
Отримання дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та/або на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпекиЗапобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням, аваріям на виробництві.1) Аварії призводять до зупинення виробництва, а отже – до економічних збитків під час простою, витрат на ліквідацію негативних наслідків аварій. 2) Нещасні випадки та професійні захворювання призводять до витрат на роботу комісій з розслідування, на проведення необхідних для розслідування обстежень та експертиз, а найголовніше – до втрат робочої сили (часто – невідновних).
Проведення медичних оглядів працівників певних категорійЗбереження життя, здоров’я і працездатності працівників. Запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням, аваріям на виробництві.1) Поширення заразних хвороб серед працівників та користувачів послуг підприємства. 2) Незадовільний стан здоров’я працівника значно збільшує ризик: – нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (про їх негативні наслідки сказано вище); – заподіяння шкоди джерелом небезпеки, яке використовується в роботі, життю і здоров’ю людей або довкіллю.
Навчання керівного складу підприємства основам забезпечення виробничої безпеки, локалізації та ліквідації аварійних і надзвичайних ситуацій, надання допомоги потерпілим на виробництвіСтабільна робота підприємства. Запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням, аваріям, пожежам на виробництві. Мінімізація негативних наслідків таких подій, якщо вони все ж сталися.Про негативні наслідки нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві сказано вище.
Навчання працівників підприємства безпечним методам виконання робіт, поведінки у аварійних та надзвичайних ситуаціях, надання допомоги потерпілим на виробництвіСтабільна робота підприємства. Запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням, аваріям, пожежам на виробництві. Мінімізація негативних наслідків таких подій, якщо вони все ж сталися.Про негативні наслідки нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві сказано вище.
Забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захистуЗбереження життя, здоров’я і працездатності працівників. Запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням, аваріям на виробництві.Про негативні наслідки нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві сказано вище.

Негативні наслідки невиконання заходів з охорони праці часто неможливо виразити у грошовому еквіваленті (як, наприклад, втрата людського життя, каліцтво, втрата родиною годувальника). Проте навіть матеріально завжди «вигідніше» витратити кошти на охорону праці, щоб запобігти небажаним подіям, ніж потім неминуче сплачувати за наслідки таких подій (штрафні санкції, втрати робочої сили, руйнування засобів виробництва, зупинення роботи підприємства, погіршення екологічної ситуації тощо).

2. Джерела фінансування охорони праці

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про охорону праці», фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем. Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальнодержавної, галузевих та регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших державних програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, передбачається, поряд з іншими джерелами фінансування, визначеними законодавством, у державному і місцевих бюджетах.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про охорону праці», п. 2 постанови Кабінету Міністрів України (КМУ) від 27.06.2003 № 994, обсяг і джерела фінансування витрат на виконання комплексних заходів з охорони праці визначаються в колективному договорі або угоді.

Розглянемо головне з джерел фінансування охорони праці – кошти роботодавця.

Розмір витрат на охорону праці повинен бути не нижчим за передбачений законодавством (ст. 19 Закону України «Про охорону праці»): – для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, ‒ не менше 0,5 відсотка від фонду оплати праці за попередній рік; – на підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, ‒ з урахуванням фінансових можливостей підприємства, установи, організації.

3. Склад витрат роботодавця на охорону праці

Суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, визначаються згідно з Переліком заходів та засобів з охорони праці, затверджених постановою КМУ від 27.06.2003 № 994 (далі – Перелік № 994).

Перелік № 994 включає:

1. Приведення основних фондів у відповідність з вимогами нормативно-правових актів з охорони праці (на виконання вимог ст. 13 Закону України «Про охорону праці», курсив мій. – О.Б.) щодо:

– механізації вантажно-розвантажувальних та інших важких робіт, робіт з розливу і транспортування отруйних, агресивних, легкозаймистих і горючих речовин;

– захисту працюючих від ураження електричним струмом, дії статичної електрики та розрядів блискавок;

– безпечного виконання робіт на висоті;

– діючого технологічного та іншого виробничого обладнання;

– систем вентиляції та аспірації, пристроїв, які вловлюють пил, і установок для кондиціювання повітря у приміщеннях діючого виробництва та на робочих місцях;

– систем природного та штучного освітлення виробничих, адміністративних та інших приміщень, робочих місць, проходів, аварійних виходів тощо;

– систем теплових, водяних або повітряних завіс, а також установок для нагрівання (охолодження) повітря виробничих, адміністративних та інших приміщень, а під час роботи на відкритому повітрі ‒ споруд для обігрівання працівників та укриття від сонячних променів і атмосферних опадів;

– виробничих та санітарно-побутових приміщень, робочих місць, евакуаційних виходів тощо, технологічних розривів, проходів та габаритних розмірів; обладнання спеціальних перехідних галерей, тунелів у місцях масового переходу працівників, зон руху транспортних засобів;

– впровадження в умовах діючого виробництва автоматизованих інформаційних систем охорони праці, систем аналізу та прогнозування аварійних ситуацій, автоматичного та дистанційного керування технологічними процесами і виробничим обладнанням, систем автоматичного контролю і сигналізації про наявність (виникнення) небезпечних або шкідливих виробничих факторів та пристроїв аварійного вимкнення обладнання чи комунікацій у разі виникнення небезпеки для працівників, а також відповідного програмного забезпечення та електронних баз даних з охорони праці у порядку та обсягах, погоджених з територіальними органами Держпраці.

2. Усунення впливу на працівників небезпечних і шкідливих виробничих факторів або приведення їх рівнів на робочих місцях до вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

3. Проведення атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці та аудиту з охорони праці, оформлення стендів, оснащення кабінетів, виставок, придбання необхідних нормативно-правових актів, наочних посібників, літератури, плакатів, відеофільмів, макетів, програмних продуктів тощо з питань охорони праці (на виконання вимог ст. 13 Закону України «Про охорону праці»).

4. Проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб та інших працівників у процесі трудової діяльності, організація лекцій, семінарів та консультацій із зазначених питань (на виконання вимог     ст. 18 Закону України «Про охорону праці»).

5. Забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям та засобами індивідуального захисту відповідно до норм, установлених законодавством про охорону праці та колективним договором або угодою (включаючи забезпечення мийними засобами та засобами, що нейтралізують небезпечну дію на організм або шкіру шкідливих речовин, у зв’язку з виконанням робіт, які не виключають можливості забруднення цими речовинами) (на виконання вимог ст. 8 Закону України «Про охорону праці», ст. 163 – 165 Кодексу законів про працю України, далі – КЗПП).

6. Забезпечення працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком чи рівноцінними харчовими продуктами, а також газованою солоною водою відповідно до Кодексу законів про працю України, Закону України «Про охорону праці» та колективного договору або угоди (на виконання вимог ст. 7 Закону України «Про охорону праці», ст. 166, 167 КЗПП).

7. Проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року (на виконання вимог ст. 17 Закону України «Про охорону праці», ст. 169 КЗПП).

4. Цільове використання коштів на виконання заходів з охорони праці

Ст. 162 Кодексом законів про працю України встановлено, що:

– для проведення заходів з охорони праці виділяються кошти і необхідні матеріали у порядку, визначеному в колективному договорі;

– витрачати ці кошти і матеріали на інші цілі забороняється;

– трудові колективи контролюють використання коштів, призначених на охорону праці.

Комерційна пропозиція – Кадровий напрямокЗавантажити