Відповідно до ст. 44 Закону України «Про охорону праці», за порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об’єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом.

Загальні засади застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про охорону праці до юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, посадових осіб та працівників, викладено у ст. 43 Закону України «Про охорону праці»:

«(…) Максимальний розмір штрафу не може перевищувати п’яти відсотків середньомісячного фонду заробітної плати за попередній рік юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.

 (…) Несплата або неповна сплата юридичними чи фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, штрафу тягне за собою нарахування пені на несплачену суму штрафу (його частини) з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла в період такої несплати, за кожен день прострочення.

Кошти від застосування штрафних санкцій до юридичних чи фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, посадових осіб і працівників, визначених цією статтею, зараховуються до Державного бюджету України».

Якщо витрати на охорону праці підприємства, незалежно від форми власності (за винятком підприємств, що утримуються за рахунок бюджету), або фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, будуть становити менше 0,5 відсотка від фонду оплати праці за попередній рік, така юридична чи фізична особа сплачує штраф із розрахунку 25 відсотків від різниці між розрахунковою мінімальною сумою витрат на охорону праці у звітному періоді та фактичною сумою цих витрат за такий період (ст. 43 Закону України «Про охорону праці»).

Притягнення до відповідальності посадових осіб і працівників за порушення законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст. 43 Закону України «Про охорону праці»).

 Ця норма ширше тлумачиться у самому Кодексі України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП):

– адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені КУпАП, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності (ст. 9 КУпАП);

– якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування (ст. 253 КУпАП).

Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про охорону праці у вигляді штрафу

Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України (далі – КК).

У розділі Х Особливої частини КК «Злочини проти безпеки виробництва» передбачено такі види злочинів:

– порушення вимог законодавства про охорону праці (ст. 271);

– порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою (ст. 272);

– порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах (ст. 273);

– порушення правил ядерної або радіаційної безпеки (ст. 274);

– порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд (ст. 275).

Причому відповідальність за порушення вимог законодавства про охорону праці у вигляді штрафів передбачено лише частинами 1 ст. 271, 272, 275 КК; ті самі діяння,  якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, а також злочини, передбачені ст. 273, 274 КК, караються більш суворо.

Ч. 1 ст. 271 КК: «Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином – суб’єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, –

карається штрафом від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ) або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк».

Статтею 271 КК охоплюються порушення загальних правил охорони праці для усіх видів робіт. Порушення спеціальних правил безпеки, які стосуються виконання робіт підвищеної небезпеки, використання промислової продукції, експлуатації будівель і споруд ст. 271 КК України не охоплюються і вимагають кваліфікації згідно зі ст. 272 – ст. 275 Кримінального кодексу.

Ч. 1 ст. 272 КК: «Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов’язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, –

карається штрафом від 100 до 200 НМДГ або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого».

Ч. 1 ст. 275 КК: «Порушення під час розроблення, конструювання, виготовлення чи зберігання промислової продукції правил, що стосуються безпечного її використання, а також порушення під час проектування чи будівництва правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд, особою, яка зобов’язана дотримувати таких правил, якщо це створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, –

караються штрафом від 100 до 200 НМДГ або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого».

Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про охорону праці

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративну відповідальність за правопорушення в галузі охорони праці встановлено у випадках:

– порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці (ст. 41 КУпАП);

– порушення санітарних норм (ст. 42 КУпАП);

– порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з безпечного ведення робіт у галузях промисловості (ст. 93 КУпАП);

– порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про зберігання, використання та облік вибухових матеріалів у галузях промисловості (ст. 94 КУпАП);

– невиконання законних вимог центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці (ст. 1884 КУпАП).

Адміністративні правопорушення, зазначені у ст. 41 КУпАП:

«Порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами – підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи – підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України “Про звернення громадян”, або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю-

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 НМДГ.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, –

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від 100 до 300 НМДГ.

Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства –

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, від 500 до 1000 НМДГ.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною третьою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню,-

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, від 1000 до 2000 НМДГ.

Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, крім порушення, передбаченого частиною шостою цієї статті, –

тягне за собою накладення штрафу на працівників від 4 до 10 НМДГ і на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від 20 до 40 НМДГ.

Порушення встановленого порядку повідомлення (надання інформації) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, про нещасний випадок на виробництві –

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, і на фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, від 20 до 50 НМДГ.

Порушення встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України “Про військовий обов’язок і військову службу”“Про альтернативну (невійськову) службу”“Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, –

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, від 50 до 100 НМДГ».

Відповідно до ст. 1331 КУпАП, «порушення встановленого режиму праці і відпочинку водіїв –

тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі 40 НМДГ і на посадових осіб, громадян – суб’єктів господарської діяльності – у розмірі 60 НМДГ».

Зверніть увагу! П. 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України передбачено: якщо норми законів містять посилання на НМДГ, то застосовується сума в розмірі 17 грн. Однак це не стосується норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних чи кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року. Згідно з      пп. 169.1.1 для будь-якого платника податку відповідна сума, має дорівнювати 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет на 2020 рік», прийнятим на засіданні ВРУ 14.11.2019, з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць становить 2102 грн. Таким чином, неоподаткований мінімум доходів громадян для застосування санкцій відповідно до норм кримінального і адміністративного законодавства в 2020 році становить 1051 грн. (50% від прожиткового мінімуму для працездатної особи). 

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження (ст. 38 КУпАП).

Зверніть увагу! Сплата штрафу не звільняє юридичну або фізичну особу, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, від усунення виявлених порушень у визначені строки (ст. 43 Закону України «Про охорону праці»).